Як уникати сексизму й дотримуватись гендерного балансу у медіа

Лекція 6

Софія Пилипюк — заступниця головної редакторки Wonderzine Україна — розповідає, як створювати контент без сексизму і писати на гендерну тематику. У лекції вона пояснює, як виявляється шкідливий вплив сексизму в медіа й надає поради, як цього уникати.

Способи перевірки на наявність гендерної дискримінації у вашому матеріалі

Зміст відео

Як уникати сексизму й дотримуватись балансу в медіа

Якщо ви контактуєте з українським медіапростором — то, напевно, неодноразово стикалися з проявами сексизму у контенті. Вони можуть бути досить очевидними для людей, які розбираються в цій темі, і навіть зумисними з боку журналістів. А для тих, хто не цікавиться темою — можуть здаватися малопомітними чи випадковими. Однак це не зменшує шкідливого впливу сексизму.

Історія виникнення ВІЛ

Сексизм — упереджене ставлення, дискримінація людини за ознакою статі чи гендерною ідентичністю.

В основі сексизму лежить переконання про перевагу однієї статі над іншою. Сексизм негативно впливає здебільшого на жінок. Саме він лежить в основі гендерної нерівності.

Згідно з дослідженням ІМІ 2019 року найбільший відсоток дискримінаційних матеріалів — понад 61 — це новини із сексистськими заголовками й меседжами.

ВІЛ і шляхи його передавання

1. Об'єктивація.

Сексуальна об'єктивація це прирівняння жінки до сексуального об'єкту. У медіа такий вид сексизму може виявлятися в надмірній увазі до жіночого тіла задля привернення уваги читачів. Об'єктивація знецінює особисті та професійні якості реальної жінки і умовно перетворює її на об'єкт, а не суб'єкт.

Зокрема, журналісти часто беруть фото зі сторінок відомих жінок у соцмережах і перетворюють їх на інфопривід. Прикладом об'єктивації є новини на кшталт:

Це — очевидний вияв сексизму і об'єктивації жіночого тіла. До того ж такі матеріали порушують стандарти журналістики суб'єктивними оціночними судженнями на зразок «вульгарне фото» чи «супервідвертий купальник».

Цікаво, що у згаданому дослідженні ІМІ не було зафіксовано жодної новини чи матеріалу, яка містила б схожий приклад сексизму щодо чоловіків.

2. Бодішеймінг.

Через надмірну увагу до жіночого тіла жінки часто стикаються з тиском за свій зовнішній вигляд, а особливо вагу.

Прикладами є новини на зразок того, що Біллі Айліш «здивувала фанів своєю фігурою в облягаючому одязі», або ж надмірна увага до схуднення співачки Адель. Навіть новини, які не стосуються її зовнішності, у деяких медіа досі виходять у соцмережах з підписами на кшталт «її неможливо впізнати» чи «як сильно вона змінилася».

3. Знецінення професійних якостей.

Також сексизм може виявлятися у тому, як применшують професійні якості жінок, особливо їхню компетентність на керівних посадах.

Наприклад, візьмімо ситуацію, коли Камалу Гарріс обрали кандидаткою у віцепрезиденти США. Тоді журналісти з кампанії проти сексизму «Повага» звернули увагу на заголовок матеріалу «Жінка для Байдена: як темношкіра кандидатка у віцепрезиденти США допоможе здолати Трампа». З нього може скластися враження, що заслуга Гарріс лише у тому, що вона жінка, темношкіра і «підходить Байдену».

Будьте уважні із заголовком, адже до таких маніпуляцій можна легко вдатися, коли виносите туди лише одну цитату чи певну характеристику людини з матеріалу.

Коли ви пишете статтю про жінку в професійному контексті, пам'ятайте, що вона має бути присвячена саме цьому, а не її віку, зовнішності чи іншим нерелевантним до теми характеристикам. На зразок «Патрульну поліцію Харкова очолила молода білявка».

Сексизм проявляється і тоді, коли на перший план ставлять не професійні компетенції жінки, а згадку про членів її сім'ї.

Наприклад, Євгенія Кулеба очолила список партії на місцевих виборах. Але у заголовках новин її частіше згадували як дружину глави МЗС, а не громадську активістку, координаторку створення Скверу Небесної сотні чи керівницю ГО «Місто-сад».

Також під час інтерв'ю про роботу та кар'єру жінок частіше запитують про сімейний стан чи наявність дітей. Те, що існує гендерна нерівність, і на жінок в середньому припадає більше хатніх обов’язків, включно з піклуванням про дітей — це факт. Проте подумайте, чи доречними будуть такі запитання в межах вашого матеріалу?

Наприклад, Євгенія Кулеба очолила список партії на місцевих виборах. Але у заголовках новин її частіше згадували як дружину глави МЗС, а не громадську активістку, координаторку створення Скверу Небесної сотні чи керівницю ГО «Місто-сад».

Важко уявити ситуацію, у якій чоловіку ставлять схожі запитання.

4. Гендерний дисбаланс героїв та експертів.

Менш очевидний, але впливовий фактор, який посилює гендерну нерівність — це рідша поява жінок у медіа як експерток чи героїнь матеріалу.

За дослідженнями українських ЗМІ 2020 року, лише у 24% статей експертками виступають жінки. Героїнями вони стають у 35% матеріалів. Існує відчутний дисбаланс.

Здавалося б, вже нікому не треба пояснювати, що жінки можуть говорити не лише про сім'ю, дітей, домашнє господарство і кулінарію. Проте менше 10% жінок коментують в українських ЗМІ такі теми як економіка й політика.

Тому пам'ятайте: вибираючи героїв чи експертів для матеріалів, звертайте увагу не лише на гендерний баланс, а й на те, чи не відтворюєте ви гендерні стереотипи.

Наприклад, є достатньо жінок-експерток, які можуть коментувати і STEM-сфери (наука, технології, інженерія, математика), у яких кількісно все ще переважають чоловіки. Або ж коли обговорюєте військову сферу, не забувайте додавати в матеріал жінок, які теж служать в армії.

5. Висвітлення історій жінок, які пережили насильство.

За дослідженням ІМІ на початку 2020 року третьою за популярністю темою, у якій згадуються жінки, є кримінал та надзвичайні ситуації. Жінки часто стають героїнями сюжетів про нещасні випадки та насильство. Такі події треба висвітлювати з особливою обережністю.

Зокрема, під час висвітлення випадку зґвалтування жінки в Кагарлику деякі ЗМІ змістили фокус із насильників і їхньої роботи в поліції на особу постраждалої. Вони розголосили ім'я, місце проживання, фото жінки, а також її сімейний стан і дані про її дитину. Усю цю інформацію поширили без згоди постраждалої.

Такі дії є неприпустимими. Окрім цього, під час підготовки матеріалу важливо уникати стигматизації чи звинувачення потерпілої людини у скоєному.

Як уникати сексизму під час підготовки матеріалів?

Способи перевірки на наявність гендерної дискримінації у вашому матеріалі

1. Підставте в текст чоловіка замість жінки («вона» на «він») і перевірте, як тепер звучить заголовок чи речення. Це найпростіший тест на сексизм.

Спробуйте перевірити його на прикладах новин із лекції

«Надя Дорофєєва вразила фото в супервідвертому купальнику (фото)».
Перевірка: «Дмитро Монатік вразив фото в супервідвертому купальнику (фото)».
— вагінальні виділення;
«Патрульну поліцію Харкова очолила молода білявка».
Перевірка: «Патрульну поліцію Харкова очолив молодий блондин».

Застосовувати це правило «перевертання» чоловіків та жінок варто і для заголовків, і для контенту, і для ілюстрацій, які до них використовуються. Те саме стосується запитань інтерв'ю: спочатку подумайте, чи запитали б це у чоловіка, перш ніж озвучити жінці. Наприклад, про дітей чи сімейний статус.

2. Перевірте, чи не використовується тіло жінки чи чоловіка у сексуальному контексті в ілюстративному матеріалі — щоб привернути увагу читачів.

3. Залучайте в матеріали однакову кількість чоловіків та жінок як героїв та експертів. Особливо в сферах, де жінки менш репрезентовані — наприклад, STEM, бізнес та економіка, політика.

4. Перевірте, чи не відтворює ваш матеріал гендерні стереотипи, на зразок: жінка — «берегиня» та домогосподарка, а чоловік — «годувальник».

5. У матеріалі, де жінка висвітлюється як професіоналка, не применшуйте її компетентність. Тобто не виносьте на перший план її зовнішність, вік чи сімейний стан.

6. Висвітлюючи тему насильства, не нашкодьте потерпілій. Не відтворюйте гендерні стереотипи на зразок «сама винна» і не звинувачуйте жінку, що пережила насильство.

7. Вживайте фемінітиви. Фемінітиви закріплюють у мові те, що жінки можуть працювати у різних сферах і займати керівні посади. Тому виникає потреба їх відповідно називати: політикиня, підприємиця, віцепрем'єрка. Ще один аргумент на додачу: уряд офіційно дозволив використовувати фемінітиви для назв професій. Ці зміни відбулися в межах нового правопису 2019 року.

Чому проблема сексизму в медіа така важлива?

Медіа — частина інформаційного простору, який формує думку суспільства і з якого ми запозичуємо певні моделі поведінки. Коли ЗМІ ретранслюють сексистські стереотипи, то тільки підсилюють їх. Особливо вразливими до такої інформації є діти, які черпають інформацію про навколишній світ, зокрема, з інтернету та телебачення.

Наприклад, коли журналісти згадують Біллі Айліш, яка «здивувала фанів своєю фігурою в облягаючому одязі» — вони дають сигнал, наче жінки — сексуальні об'єкти, а їхню зовнішність без проблем можна коментувати. Це впливає на сприйняття жінок у реальному житті і нормалізовує таку поведінку. А ще підсилює гендерно зумовлене насильство, від якого страждають жінки в Україні та світі.

Тому намагайтеся висвітлювати історії, які «ламають» гендерні стереотипи і показують інші моделі поведінки або професійного розвитку.

Наприклад, у «Wonderzine Україна» пишуть про досвід дівчат, які створюють відеоігри та займаються дизайном автомобілів. Так медіа долучається до створення нових рольових моделей для жінок у сферах, де переважають чоловіки.
Також у «Wonderzine Україна» є рубрика «Партнерки», у якій розповідають про жінок, що придумали спільний проєкт і досягли успіху у своїй справі. А заразом руйнують міф про те, що жінки не здатні на дружні стосунки й можуть лише агресивно конкурувати.

Здебільшого сексизм вражає жінок, але від нього можуть страждати й чоловіки, які не відповідають стереотипним гендерним ролям чи моделям поведінки. Їхній досвід теж цікаво і цінно висвітлювати.

Наприклад, у відповідному контексті чоловіків доречно запитувати про відповідальне батьківство і включеність в хатні обов’язки. Це показує, що і чоловіки, і жінки несуть відповідальність за сімейне життя і догляд за дітьми, незалежно від статі. Такими прикладами є матеріали про чоловіків у декреті, професійну реалізацію у сферах, які в суспільстві вважаються «жіночими», користування косметикою тощо.

А на що ж тоді впливає те, що жінки рідше з’являються у медіа як експертки чи героїні матеріалів? Насамперед тоді позиції та проблеми жінок залишаються непочутими. Це впливає на баланс думок у матеріалах, і ми умовно бачимо світ лише очима чоловіків. Ще менш помітними у такому разі є думки жінок, яких дискримінують не лише за статтю, а й за віком, сімейним статусом, кольором шкіри чи інвалідністю. А проблеми жінок, які не є почутими чи висвітленими, не можуть бути вирішені.

Як приклад, можемо розглянути те, що жінки значно рідше потрапляють у висвітлення в новинах чи сюжетах про пандемію COVID-19. Це підтверджує дослідження фонду Білла та Мелінди Гейтс. Чоловіки щонайменше втричі більше ставали героями чи експертами в матеріалах про COVID-19 і його наслідки.

Проблеми жінок під час пандемії, які залишаються менш видимими

1. Незаплановані вагітності, до яких може призвести менший доступ до контрацептивів.

2. Загрози для здоров'я працівниць медичної сфери, які становлять 82% працівників сфери охорони здоров'я України.

3. Економічна вразливість жінок, які стикаються з гендерною дискримінацією на ринку праці й отримують меншу заробітну платню і пенсію, ніж чоловіки.

4. Складнощі поєднання дистанційної роботи, догляду за дітьми і хатньої праці.

Отже, чимало важливих і навіть критичних проблем залишаються непоміченими через те, що жінок рідше долучають до матеріалів ЗМІ.

Сексизм

Упереджене ставлення, дискримінація людини за ознакою статі чи гендерною ідентичністю.

Вияви сексизму в медіа

Об'єктивація

Бодішеймінг

Знецінення професійних якостей

Гендерний дисбаланс героїв та експертів

Висвітлення історій про жінок, які постраждали від насильства

Поради, як уникати сексизму в медіа

Не використовуйте для ілюстрацій тіло жінки чи чоловіка в сексуальному контексті.

Не применшуйте компетентність жінки в матеріалі.

Не відтворюйте гендерних стереотипів.

Не звинувачуйте потерпілу від насильства.

Застосовуйте правило «перевертання» в тексті.

Залучайте в матеріал однакову кількість чоловіків і жінок.

Висвітлюйте історії, які «ламають» гендерні стереотипи.

Вживайте фемінітиви.

Прослухали лекцію та інтерв'ю?
Як створювати матеріали про людей з інвалідністю
наступна лекція