Зміст відео
Моделі сприйняття інвалідності
Чому журналісти часто помиляються в роботі з темами інвалідності? Насамперед це пов’язано із моделлю сприйняття інвалідності у суспільстві. Наприклад, медичнавиходить з того, що всі люди з інвалідністю хворі — і їх потрібно лікувати. А благодійна ще й стверджує: усі люди з інвалідністю потребують опіки й не спроможні до самостійного життя. Так у медіа з’являються жалісні матеріали.
Проте буває інакше. Коли про людей з інвалідністю розповідають героїчні історії: хтось без ніг водить машину, а без рук — малює. Кожен із вас читав щось на кшталт: «Дівчинка із порушенням зору, попри обставини, завдяки друзям видала збірку поезій». Це ще один поширений стереотип — героїзувати людину з інвалідністю.
У цьому є своя небезпека. По-перше, аудиторія сприймає людину не як особистість, а крізь її інвалідність. По-друге, від інших людей з інвалідністю можуть очікувати певних досягнень — не завжди реалістичного для них рівня. По-третє, героїзація може сприйматися як «компенсація» інвалідності. У тому, що особа з інвалідністю вступила в університет, немає нічого унікального — бо так реалізується право на освіту. А от історія про те, як людина з порушенням слуху вивчає іноземні мови, можливо, і справді варта уваги.
Коли ви починаєте готувати матеріал, спершу спитайте себе: чи справді історія має інформаційний привід? Чи ви хочете розповісти її лише тому, що йтиметься про людину з інвалідністю? Сама інвалідність вже давно не може бути інформаційним приводом. Вона — звичайна частина життя будь-якого розвинутого суспільства.
Саме в цьому і проявляється соціальна модель інвалідності. І саме до неї потрібно прагнути. Пам’ятайте, що кожна людина — повноцінна частина суспільства. А тому вона цілком може бути експертом чи експерткою в будь-яких питаннях. Не варто сприймати її як людину, що говорить лише про інвалідність або доступне середовище.
Однак ви як журналіст чи журналістка маєте стежити, щоб рішення, які стосуються людей з інвалідністю, не приймалися без них. Наприклад, коли пишете, що відкрився інклюзивно-ресурсний центр, спитайте, що про це думають школярі з інвалідністю.
Термінологія
На перший погляд може здатися, що помилки журналістів не є вагомими. Але, на жаль, вони посилюють стереотипи. А викорінити їх набагато важче, ніж виправити граматичну помилку. Саме стереотипи найбільше дратують тих, кого вони стосуються.
Наприклад, колись авторка у своєму тексті написала про «спортсмена, який страждає ДЦП». Наступного дня він подзвонив їй і почав розмову зі слів: «Привіт, я нічим не страждаю. Я з цим живу».
У своїх матеріалах користуйтеся Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю.
За соціальною моделлю інвалідності людина — насамперед людина. Саме тому варто використовувати термін «людина з інвалідністю». Крім того, у людини є соціальні ролі — це може бути і «пасажирка з інвалідністю», і «мама з інвалідністю». Звучить набагато краще, погодьтеся?
Взагалі більшість людей з інвалідністю використовують звичні слова для опису щоденного життя. Користувачі візків «ходять на прогулянку», а люди з порушенням зору можуть бути «раді вас бачити». Тож і ви у своїх матеріалах говоріть так само.
Також уникайте таких фраз, як «хворіє на…», «жертва (чогось)». Краще говорити «має аутизм», «пережив ДТП».
Звісно, термін «інвалід» залишився у нас в законах та назвах установ. Це потребує вирішення на державному рівні, тож поки доводиться користуватися застарілими назвами.
Розширений словник термінів є в додатку до цієї лекції. Якщо ж ви все одно не впевнені в тому, як назвати людину, краще запитайте в неї напряму: «Як вам хочеться, щоб я вас представила чи представив?».
Який фокус для матеріалу вибрати?
Думайте проблематично та системно. Запитайте, що турбує людей з інвалідністю і пропонуйте варіанти вирішення проблеми на державному рівні. У тематиці інвалідності набагато більше тем, ніж ви можете собі уявити. Можна писати і про механізм її встановлення, і про те, як живуть люди в закритих спецзакладах, і про інклюзивну освіту, і про розвиток трансплантації органів у країні. Все це так чи інакше буде про інвалідність
Не використовуйте свята або скандальні інформаційні приводи, щоб згадати у вашому медіа про людей з інвалідністю. В середовищі активістів 3 грудня жартівливо називають «День святого інваліда». Ця фраза наголошує на «святковій» актуалізації теми та героїчному тоні журналістських матеріалів.
Наприклад, Маргарита ніколи не планує свої тексти як матеріали про людей з інвалідністю. Коли вибирає тему історії, то насамперед думає над суспільними проблемами. Зокрема, їй було цікаво дослідити, з якими проблемами зіштовхуються родини, що виховують дітей із рідкісними хворобами. Вона почала з того, що вивчила пацієнтські організації рідкісних хвороб та усвідомила: деякі з них очолюють чоловіки. Так народилася серія текстів про тат, які допомагають жити з важкою хворобою не лише своїм дітям, а й підтримують та об'єднують усіх пацієнтів України.
Тож розповідайте про різних людей та їхні проблеми, які потребують системного вирішення. Такий підхід, врешті, непомітно зробить інвалідність вагомою частиною вашої щоденної роботи.
Як інтерв'ювати людей з інвалідністю?
Деякі види інвалідності — візуально невидимі. Тому ви цілком можете не знати про те, що перед вами людина з інвалідністю.
Найбільш дієва порада — спілкуйтеся з нею так само, як і з іншими людьми. Проте, якщо людина є недієздатною або розмова відбувається з дитиною, — отримайте бодай усний дозвіл на спілкування у батьків або опікуна.
Якщо спілкуєтеся з допомогою перекладача або помічника, говоріть саме до людини з інвалідністю. Дивіться в очі. А ще будьте терплячими: не закінчуйте речення за співрозмовника. Незалежно від порушень кожна людина може в той чи інший спосіб висловити свою думку. Важливо показати її самостійність: це олюднює матеріал, наближає його до аудиторії, дає краще зрозуміти особливості життя героя. Тим паче, це найетичніший підхід: людина, про яку йдеться в матеріалі, повинна мати право висловити свою думку.
Корисними у роботі з вашими героями будуть базові знання про травму або діагноз, які призвели до інвалідності. Також важливо розуміти, як інвалідність вплинула на здоров’я вашого героя. Готуйтеся до розмови, досліджуйте проблему, про яку будете говорити. Це убезпечить вас від некоректних запитань і невпевненості під час розмови.
