Яна Панфілова — ВІЛ-активістка, засновниця молодіжної організації «Teenergizer», що допомагає підліткам жити з ВІЛ. У цій лекції вона пояснює відмінність ВІЛ від СНІД, розповідає про шляхи передавання вірусу та його лікування і розвіює поширені стереотипи.
Наразі Україна посідає перше місце в Європі щодо поширення ВІЛ. Основний шлях передавання цього вірусу — гетеросексуальний контакт. На жаль, багато людей не знає про це й не тестується, тому що думає, що його або її це не стосується. А ВІЛ-позитивні люди стикаються з дискримінацією повсюди: від медичних працівників і знайомих до оточення загалом. Тому про проблему ВІЛ потрібно говорити й поширювати достовірну інформацію не тільки 1 грудня — в Міжнародний день боротьби з ВІЛ.
Дослідники досі не мають єдиної думки щодо появи вірусу.
Приблизно 40 років тому в кількох містах Америки до лікарів почали звертатися хворі, яким вони не могли поставити точний діагноз. Звичайні ліки не допомагали цим пацієнтам, і люди почали вмирати.
Лікарі та вчені замислилися, чому організми цих людей не можуть чинити опір.
У 1983 році французький професор Люк Монтаньє довів, що причина цієї хвороби — вірус.Він назвав його ВІЛ, що розшифровується як «вірус імунного дефіциту людини». Вчений пояснив, що причина хвороб цих людей — вірус в організмі, який робить його беззахисним перед будь-якими захворюваннями.
Після цього лікарі почали ретельніше аналізувати нову хворобу, порівнювати і шукати вірус, схожий на ВІЛ. У 1999 році група вчених з Америки зрозуміла, що африканські мавпи шимпанзе мають у крові вірус — ВІО — вірус імунодефіциту мавп в Африці. Потім вірус модифікувався та з'явився у людини — найімовірніше, через вживання м'яса диких тварин.
Вірус імунодефіциту людини живе всередині людського організму й атакує клітини, що допомагають нам залишатися здоровими. Людина, в крові якої живе ВІЛ, є ВІЛ-позитивною або, ще кажуть, ВІЛ-інфікованою. Захворювання, яке викликає ВІЛ, називається ВІЛ-інфекцією.
СНІД — це синдром набутого імунного дефіциту. Тобто сама по собі це не смертельна хвороба. Це загалом сукупність захворювань, якими людина починає хворіти, коли її імунна система перестає належно працювати. Із розвитком в організмі людини вірус відтворює себе сам і поступово захоплює всю імунну систему. Тому людина більше не здатна протистояти інфекціям. Найпоширеніша хвороба ВІЛ-позитивних людей — це туберкульоз, від якого можна померти.
Через кров — потрапляння від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Тут мається на увазі як власне кров, так і інші біологічні рідини, що її містять — сперма, виділення піхви, грудне молоко. Найчастіше це відбувається при ін'єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, які вже використовували інші особи.
Статевим шляхом — під час незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
Від ВІЛ-інфікованої матері до її дитини — під час вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, важкого перебігу хвороби в матері та складних пологах.
До 2004 року в Україні не було антиретровірусної терапії, яку сьогодні застосовують для лікування від ВІЛ.
Якщо в людини з ВІЛ немає вірусного навантаження, то вона може мати здорову дитину. Наприклад, Білорусь, Молдова і Вірменія повністю подолали цей шлях, і в цих країнах ВІЛ тепер не передається від матері до дитини.
Ба більше — якщо у ВІЛ-позитивної людини немає вірусного навантаження, то вона не передає вірус під час сексу. У разі якщо контрацептив пошкодиться під час статевого акту — можна звернутись до СНІД-центру протягом 72 годин і приймати антиретровірусну терапію 28 днів. Але не варто забувати про інші інфекції, які передаються статевим шляхом.
ВІЛ
Вірус імунного дефіциту людини, який живе всередині людського організму й атакує клітини CD4, що допомагають нам залишатися здоровими.
ВІЛ-інфекція
Захворювання, яке викликає ВІЛ.
СНІД
Синдром набутого імунного дефіциту; сукупність захворювань, якими людина починає хворіти, коли її імунна система перестає належно працювати.
Через кров (найчастіше — через ін'єкційні наркотики)
Статевим шляхом (під час незахищених статевих стосунків)
Від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, годуванні груддю)
Поради, як інтерв'ювати людей з інвалідністю
Поширювати підтверджену інформацію про ВІЛ.
Приймати антиретровірусну терапію.
Займатись лише захищеним сексом.
У разі якщо контрацептив пошкодиться під час статевого акту — звернутись до СНІД-центру протягом 72 годин і приймати антиретровірусну терапію 28 днів.
Дарина Шевченко — журналістка, співзасновниця видання «Lustrum». У цій лекції вона ділиться порадами, як говорити з ВІЛ-позитивними людьми і писати про ВІЛ, де шукати героїв і як зробити свої матеріали максимально корисними для читачів і глядачів.
Не використовуйте специфічні терміни
Визначте фокус історії та дотримуйтесь його.
Знімайте героїв у зручному для них місці.
Уникайте довгих інформативних цитат і пояснюйте пряму мову.
Передавайте емоції через життя героя чи героїні.
Громадські організації, що надають підтримку ВІЛ-позитивним людям.
Тематичні заходи на Міжнародний день боротьби з ВІЛ/СНІД (1 грудня).
Соціальні мережі.
Давати посилання на достовірні ресурси з інформацією про ВІЛ/СНІД.
Зробити добірку центрів тестування на ВІЛ/СНІД у вашому регіоні.
Поділитися контактами волонтерів і терапевтів, які спеціалізуються на темі.